Як підготувати субстрат до інокуляції споровою культурою в домашніх умовах

Одне з перших питань, що постає перед початківцем-культиватором — як правильно підготувати субстрат до інокуляції спорами грибів.
У цьому матеріалі ми покроково розглянемо процес приготування зернового субстрату на прикладі найзручнішого варіанту — вівса.

 

Чому саме овес?

Овес — оптимальний вибір серед зернових культур. Важливо, щоб він був нешлуханий (інші назви — нешліфований, неочищений від лушпиння). Такий овес використовують у медицині, для пророщування, приготування настоїв та відварів.

Під час купівлі зверніть увагу:

  • зерно повинно бути світлим, щільним і чистим;
  • дрібне зерно часто свідчить про пересушення;
  • темне або сіре зерно, найімовірніше, заражене пліснявою чи грибком;
  • овес має бути сухим і з нейтральним запахом.

 

За поживністю овес не поступається пшениці чи ячменю, а також набагато ефективніший за солом’яні або трав’яні субстрати. Його головна перевага — відсутність потреби у варінні: завдяки своїй структурі овес чудово вбирає вологу при замочуванні, утримує її всередині та пом’якшує серцевину зерна.

 

Етап 1. Замочування зерна

Для приготування візьміть 1 літр вівса (не кілограм!) і залийте його холодною водою. Добре перемішайте, щоб усі зерна рівномірно зволожилися.
Води має бути більше за обсяг зерна, аби після набухання частина залишалася рідиною.

Ємність накрийте кришкою та залиште у прохолодному місці (наприклад, у холодильнику) на 24 години.

 

Навіщо це потрібно
Замочування активує спори конкурентної мікрофлори (плісняви, бактерій), які у сухому стані «сплять». Вода стимулює їхній розвиток, і саме тому після замочування ми проводимо стерилізацію, щоб їх знищити.

Після доби більшість зерна опуститься на дно, а зверху спливе сміття, неякісні зерна та лушпиння. Цей шар потрібно зібрати та видалити, потім злити воду.

 

Етап 2. Промивання

Під час замочування з вівса виділяється глютен (клейковина) — слизувата речовина, що може спричинити злипання зерен і розвиток бактерій.
Щоб цього уникнути, овес потрібно ретельно промити під проточною водою (зручно користуватися душем або ситом).

Після промивання залиште зерно у друшляку під невеликим кутом на 30–40 хвилин, щоб стекла зайва вода.
Коли зерно стане вологим, але не мокрим — воно готове до завантаження в банки.

 

Етап 3. Підготовка банок

Банки, у яких буде розвиватися міцелій, мають бути абсолютно стерильними. У них не повинно бути доступу для жодних мікроорганізмів, окрім спор грибів.

Чому це важливо
Спори плісняви присутні у повітрі повсюдно. Ви могли помічати, як на продуктах з’являється зелена пліснява (Trichoderma), а у ванній — чорна (Aspergillus).
Пліснява здатна виживати у найекстремальніших умовах — у льодах, під радіацією й навіть у космосі. І вона обов’язково намагатиметься колонізувати ваш поживний субстрат.

Тому банки мають бути герметично закриті, пропускаючи лише повітря, необхідне для дихання міцелію.

 

Які банки обрати

Найзручніше використовувати харчові поліпропіленові контейнери об’ємом 0,35–0,5 л.
Такий об’єм ідеальний: у великих банках нижні шари часто не отримують достатньо повітря, і міцелій там може сповільнюватися або зупиняти ріст.
Краще мати кілька маленьких банок, ніж одну велику — якщо одна заразиться, решта залишаться стерильними.

Кришки повинні щільно закриватися. Якщо при натисканні чути клацання — це означає, що кришка сіла в паз і герметично закрила банку.

 

Отвір для фільтра та інокуляційного порту

У центрі кришки зробіть розігрітим шилом отвір діаметром 3–5 мм — це повітряний порт.
Через нього під час стерилізації вирівнюється тиск, тому банки не лопаються.

На отвір потрібно наклеїти фільтр, який пропускає повітря, але не бактерії. Найзручніше використовувати медичний тканинний пластир — щільний і вологостійкий.

Додатково можна встановити інокуляційний порт — це гумова заглушка, через яку вводиться голка шприца під час інокуляції. Вона герметизується за допомогою силіконового герметика.

 

Якщо ви використовуєте скляні банки

Фільтр і порт встановлюються аналогічно, але отвори потрібно просвердлити.
Перед стерилізацією накрийте кришки алюмінієвою фольгою — це захистить фільтр від надмірного намокання під час обробки паром.

 

Етап 4. Стерилізація субстрату

Чому потрібна скороварка

Скороварка (або автоклав) дозволяє досягти температури приблизно 120 °C завдяки підвищеному тиску, що вбиває спори плісняви, бактерії та інші мікроорганізми.

У духовці це зробити неможливо: вода в субстраті закипає при 100 °C, і навіть при високій температурі повітря всередині духовки сам субстрат не прогрівається вище цієї межі.
А нам потрібен стерильний, але не пересушений субстрат.

 

Як стерилізувати

  1. На дно скороварки встановіть металеву решітку або підставку, щоб банки не торкалися дна.
  2. Стекляні банки можна ставити на рушник.
  3. Переконайтеся, що всі ущільнювачі, клапани та прокладки цілі й справні.


  4. Після закриття кришки поставте скороварку на сильний вогонь.

  5. Коли вода закипить і клапан почне випускати пару, зменшіть вогонь, щоб пар виходив короткими імпульсами.

Тривалість ст81ерилізації залежить від якості зерна, але не менше 90 хвилин (загальний діапазон — 60–120 хв).

 

Техніка безпеки

Пам’ятайте: якщо клапани заблоковані й пара не має виходу, скороварка може вибухнути!
Перед кожним використанням перевіряйте справність клапанів.
Після завершення стерилізації не відкривайте кришку відразу — усередині ще є тиск і гарячий пар.
Дайте охолонути природним чином (4–6 годин). Не ставте скороварку під холодну воду — це може створити вакуум і затягнути нестерильне повітря всередину.

Якщо ви користуєтеся пластиковими банками, після охолодження злегка притисніть кришки — вони могли послабитися під час обробки.

 

Немає скороварки?
У нашому магазині є готові стерильні зернові субстрати в пакетах — це значно спрощує процес і гарантує повну стерильність без ризиків

 

Етап 5. Готовність до інокуляції

Після повного охолодження ваш субстрат готовий до інокуляції споровою суспензією.
Такі суспензії можна без проблем придбати у нас — рідкий міцелій та спорові взвісі тут.

 

Альтернативні методи стерилізації

Існує метод, відомий як тіндалізація — це багаторазове прогрівання й охолодження субстрату протягом кількох днів. Однак цей спосіб менш надійний: результат може бути непередбачуваним, а сам процес займає більше часу.
Скороварка ж дає до 99 % гарантії повної стерильності.

Деякі культиватори додають під час замочування антибіотик левоміцетин (у порошковому вигляді). Він дійсно пригнічує бактерії, але має й недоліки: уповільнює ріст міцелію, а вплив на спори плісняви — сумнівний.

 

Підсумок

Тепер ви знаєте, як у домашніх умовах підготувати зерновий субстрат для інокуляції споровою культурою.
Процес потребує уваги до деталей і дотримання чистоти, але результат того вартий — міцний, здоровий міцелій та стабільні врожаї.

 

Бажаємо вам успішного грову та гарного врожаю грибів 🍄